Надія Красоткіна

Ходімо в гості до природи
Виховні заняття з природи для дітей

Сьогодні ми всі дуже відірвані від природи, зайняті хто чим, і нам легше подивитися відео, телевізор чи пограти в ігри на коп’ютері, ніж піти на лісову галявину, до річки чи озера, чи помандрувати на квітуче поле, щоб помилуватися красою навколишнього світу. А природа — це диво, непрочитана книга, цікава, захоплива, пізнавальна, мудра. Вона весь час відкрита, варто тільки знайти час і зайти на її сторінки і перед тобою відкриється безліч цікавого, дивовижного, казкового і незабутнього. Бо стільки в ній всього прекрасного, незвичного і надзвичайного, що кожне звернення до природи — це радість і щастя. От тому діти на природі розкриваються, мов дивовижні квіти, вони відчувають той первинний зв’язок з прекрасним, їм цікаво про все дізнатися, побачити казковий, незвичний для них світ; подихати ароматом лісу і кожної квіточки в полі; відчути дотик тепленького вітру до щічок; побачити незвичні і невідомі для них рослини; спробувати на смак квіточку і ягідку; доторкнутися до листочка кропиви, щоб відчути, як вона злиться; почути шелест листячка; дзижчання бджоли, гудіння жука, спів пташок… В людини на природі відразу задіяні всі основні органи чуття: зір, слух, запах, смак, дотик. І все це збуджує, дивує, насторожує, милує, захоплює і творить диво — розкриває дитині дивовижній навколишній світ, з яким вона в житті так мало спілкується. А спілкування з природою просто необхідно для духовного розвитку дитини, для її здоров’я, росту, для розвитку її фантазії, мрії, творчості. Діти мало бувають серед природи, а тому і виростають менш допитливими, менш добрими і чуйними, не такими вразливими і веселими… Природа — це вічний вчитель-чарівник! А допитливим вона розкриває свої віковічні таємниці; ставить нові загадки, які так хочеться розгадати, щоб знати більше; заводить у глухі закутки, щоб навчитися знаходити вихід і сформувати своє рішення. Дивовижна природа-матінка! А тому дітей треба частіше водити на природу, щоб вони там не тільки бігали і кричали, а вчились вести себе тихенько і вміли придивлятися до дивовижних і розмаїтих рослинних форм, до кольору і відтінків, яких просто незбагненна кількість; до надзвичайно цікавого і багатого тваринного світу; щоб уміли прислухатися до звуків і розуміли про що говорить природа, про що шепоче трава і перемовляються квіточки; про що дзюркотить струмочок і співає пташечка; про що розмовляють грибочки і куди зникає веселка; про що в кронах старезного дуба грає валторна, а в соснах виграють оркестри. Щоб дитяча душа стала чутливою і мудрою, допитливою, творчою і чуйною, дитину треба водити у природу якомога частіше. І це повинні робити не тільки батьки при першій можливості, а й учитель, який турбується про своїх учнів. А тема для бесіди з дітьми завжди знайдеться. На що не глянь, про все можна поговорити і дати певні знання дітям, розвивати і правильно спрямовувати їхні почуття, емоції, силу… Світ прекрасний і багатогранний, варто лише придивитися і зачаруватися красою і мудрістю навколишньої природи…

Відгуки
Коментарі Cackle