Надія Красоткіна

Природа жива
Виховне заняття для дітей на тему «Розвиток спостережливості у дітей»

Тема. Природа жива, вона звучить, уміє розмовляти.

Мета. Формувати вміння спостерігати за природою, прислухатись до її звуків, бути допитливим.

Матеріали до заняття. Вірші, звуки природи, спів пташок, шум вітру, спів струмочка, шум дощу.

Вчитель. Сьогодні ми з вами, діти, прислухаємося до природи, адже у ній є різноманітні звуки, це тому, що природа жива, вона уміє по-своєму розмовляти, співати, шепотіти, кричати, шуміти… А які ви звуки розрізняєте, що вас дивує в природі? (Відповіді учнів). Що ще може видавати звуки крім птахів, жучків, комах, звірів? (Відповіді учнів). А якщо ви не бачите пташку, а тільки чуєте її спів, ви можете її впізнати по голосу? (Відповіді учнів). Звуки може видавати все: і вода, і вітер, і хмара, і листочки на дереві, і трава… Це тому, що природа жива. Ось давайте послухаємо звуки природи. (Діти слухають весняний ліс, спів пташок, дзвін струмочка, крики звірів… За вибором учителя). А давайте зараз сядемо дуже тихо і прислухаємося до звуків, які в нас за вікном. (Діти слухають звуки, що долинають з двору, потім розказують, що почули).

Вчитель.

Приємно як, коли співає пташка
Між квітами у полі чи в саду.
Дзвенить чарівно у траві комашка,
Як по вузькій стежинці я іду.

Учень.

А як казково вітерець співає
Поміж дерев у лісі чи в гаю!
І соловей до ночі не вгаває…
І кожен має пісеньку свою!»

Учениця.

Дзюрчить струмочок, що з гори збігає,
Джерельце щось воркоче з-під пенька.
Ось джміль гуде, а десь луна гукає…
Цвіркоче коник в квітах край ставка…

Учень.

Шепоче листя щось поміж собою,
Воркоче дуб берізці про своє…
Верба зітхає тихо над рікою,
А журавель з криниці воду п’є…

Учениця.

А десь далеко в небі грім гуркоче
І хвилька ось об берег плюскотить.
Сорока і собі про щось стрекоче,
В задумі тихій глухо ліс шумить.

Вчитель.

Усе в природі власний голос має,
Усе казкові звуки видає:
Воркоче, крекче, стогне і співає,
У всіх своя, окрема пісня є.

А ви чули, як гуркоче грім? (Відповіді учнів). А як плющить дощ або шумить град? (Відповіді учнів). Ось давайте послухаємо як звучать громи і йдуть проливні дощі… (Діти слухають звуки стихії). Скажіть, будь ласка, а якби враз пропали всі звуки, що б тоді було, як ви думаєте? (Відповіді учнів). Якби пропали звуки природи, людина б дуже збідніла, бо не могла б чути цю звичну для нас красу — співу пташок, шум вітру, плюскіт дощу.

Учень.

Яке це щастя, коли можеш чути
Свист вітру в полі, соловейка спів,
І можеш всю красу земну збагнути,
Всі звуки, що летять з полів, лісів.
Це спів Землі, симфонія Природи,
Висока музика, велична і жива.
Це музика любові і свободи,
То ж і не треба мова та слова,
Лиш щирі звуки, світлі і ліричні,
В них почуття, гармонія душі.
Летять увись таємні і ліричні…
В природі їх послухати спіши.

Учениця.

Не в кожну пору року це буває,
Лише тоді, коли весна в цвіту.
Усе звучить, все виграє, співає…
Не пропусти цю пору золоту!
Хоч влітку, восени й зимою
Природа мудра грає, не мовчить.
Ба, навіть і холодною порою
Вона про щось співає і звучить.

Вчитель. А зараз подивимося відео і послухаємо весняні звуки природи. (Діти дивляться і слухають). А ось подивимося ще одне відео, коли розігралася гроза. Прислухайтесь, будь ласка, до цих звуків. (Діти дивляться відео і слухають звуки природи). Який настрій і почуття викликають ці звуки у вас? (Відповіді учнів). А ось про ці звуки нам вірш розкаже…

Учень.

Вітер виє, завиває,
Дощик цілий день плющить.
Поміж хмарами блискає,
В чорнім небі грім гримить.
Град посипався із хмари,
Ніби вся вода кипить.
Чути скрізь глухі удари
І сердито дуб шумить.
Небо грізно нависає,
Дощ у шибку стукотить.
Вітер між гіллям ганяє,
То ридає, то свистить.

Вчитель. А от влітку, коли спека, то які тоді звуки чути в природі, згадайте (Діти згадують і відповідають). Тоді звуків мало, бо дуже жарко і вся природа, ніби завмирає під палючим сонечком. Ось про це послухаємо вірш.

Учениця.

От коли жара та спека,
Звуків меншає тоді.
Чути лише, як здалека,
Хтось плюскочеться в воді.
Вся природа затихає
І буває так завжди.
І лише верба зітхає,
Нахилившись до води.
У кожнісінькім куточку
Дуже мало що звучить.
Все сховалось в холодочку
І тихесенько мовчить.
Лиш бджола пилок збирає
З квітів, що цвітуть весь день.
Ледь біднесенька злітає,
Їй тепер не до пісень…

Вчитель. Ось така природа нашої Землі — чарівна, казкова і дивовижна. Лише прислухайтесь до її звуків і ви відкриєте для себе дивовижні чудеса, бо Земля повідомляє людину про все: про зміни в погоді, про землетруси і урагани, про виверження вулканів і зсуви з гір, про обвали в горах, про стихійні лиха… Тому людина повинна вчитися чути звуки Землі, правильно їх розпізнавати, щоб захистити себе від стихійних бід. А ще людина повинна вміти відчувати красу цих звуків і насолоджуватись їхньою неповторністю, адже земля уміє співати, вона віддає людям все найкраще, бо вона жива. Тому Землю треба любити і берегти, вміти насолоджуватись її надзвичайною красою.

Подякувати

Картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Відгуки
Коментарі Cackle