Вірші про зиму

І приходить чаклунка-зима зі своїми холодними чарами. Накриває весь світ широкими білими крильми і зачаровує, робить його казковим і неповторним, білим-білим... Хто в з нас не дивувався першою сніжинкою, казкової форми і краси! Хто не радів першому снігові, який прикрашає весь навколишній світ дивом! Хто не захоплювався морозному ранкові, коли все вкрите срібним пухнастим інеєм! Зима по-своєму красива і чарівна, такого більше ніколи не побачиш, лише зимою. Тому і про зиму хочеться писати вірші, казки, бо взимку ти також живеш у чарівній і неповторній казці. А казка всюди... І так важливо, щоб це душею відчули діти, щоб пройнялися красою і неповторністю своєї землі, дивовижного рідного краю. А ще в цю пору приходить не лише краса, а й холодна та голодна пора для тварин та пташок, важко їм знайти їжу, а тому дуже важливо, щоб учні пройнялися їхніми проблемами і в міру своїх можливостей допомагали братам своїм меншим, адже ми всі — діти цієї землі. Тому треба проводити в школі бесіди і свята з учнями, до яких би вони завчасно готувалися, турбуючись про навколишній світ і відчуваючи свою причетність до його проблем, щоб діти розвивали і збагачували свою душу не лише красою, а й ставали добрішими, чуйними, терплячими і люблячими.