Надія Красоткіна

Ідуть бої на землях України

Ідуть бої на землях України,
Веде Росія цю страшну війну.
Міста перетворила на руїни,
Дітей вже вбила сотню не одну.
Спалила села, землю розгромила,
Заводи знищила і шахти, і поля…
Хай бачить світ, яка у неї сила!
І хай здригається від вибухів земля…
А світ мовчить, турбується не дуже,
Бо їхні діти на своїй землі
В теплі і в мирі. Світові байдуже,
Що десь війна і все у чорній млі.
Вони щасливі і лягають спати
Під музику, що радість їм несе.
Вони спокійно йдуть відпочивати
І забувають зразу про усе.
Вони не хочуть навіть уявити,
Що може ця біда й до них прийти,
Якщо її нараз не зупинити,
Якщо ключів до миру не знайти…
То ж світ мовчить, не бачить і не чує,
Яка йде підла і страшна війна.
Росія нищить нас, наш край ґвалтує,
І на руїнах скаче Сатана…
Вона все більше зброї поставляє,
І нищить, нищить всіх підряд і все…
Як лютий звір Росія убиває
Й, по-моєму, загрозу всім несе,
Усьому світу, як це не печально,
Та тільки світ мовчить, але чому?
Вона ж розтопче вас усіх безжально
Й занурить білий світ у чорну тьму.
А світ мовчить, бо дума, що минеться,
То ж Україна б’ється хай одна.
Тоді війна від крові захлинеться,
Ми вип’ємо біду одні, до дна.
Та це не так. Вона почне палити
І вас усіх, як апетит прийде.
Не може без війни Росія жити,
Й причину для війни завжди знайде.
А я не знаю, що уже й казати,
Звертатися до когось, а чи ні…
За що ми маємо безвинно умирати
В цій підлій-підлій і страшній війні?
Коли ні перед ким не завинили,
Жили, як друзі, чесно з усіма.
Всіх хлібом зустрічали і любили,
Усім годили… Та, мабуть, дарма…
Війна для нас — це наче ніж у спину,
Спочатку цьому й віри не йняли…
Та ворог лізе й лізе без упину…
Які ж ми чесні і довірливі були,
Неначе діти…

Відгуки

Коментарі Cackle