А ввечері, як сонечко сідає,
То огортає землю аромат.
І музика всю землю заливає,
Й звучать тихенько тисячі сонат.
У темнім небі зірочки іскристі,
Така краса — очей не відвести.
І аромати ніжні, звуки чисті,
Аж хочеться розмову повести
Із Всесвітом… Така краса безмежна,
Заходять в серце запахи весни.
І диво-звуки ллються обережно…
І дивне щастя залітає в сни…