А за вікном веселий дощ іде,
Підстрибують краплинки на листочках.
Він ритм свій і мелодію веде
Й лишається у квіт на пелюсточках.
Мелодія дощу така п’янка,
Тремтлива, ніжна, дуже-дуже світла…
Але вона весною нетривка,
Лише розкрилась і уже затихла…
З-за хмари вийшли ніжні промінці
І все довкіл засяяло, заграло…
І розійшлись пісні в усі кінці,
Землі і неба стало їм замало.
Летять у космос співи весняні,
І рвуть серця мелодикою дива.
Вони незвичні, мрійні, чарівні.
А я їх слухаю і слухаю — щаслива…