Надія Красоткіна

А за віконцем марево сіреньке

А за віконцем марево сіреньке,
Дощить. І день, і ніч плющить…
Усе навколо мокре і чорненьке,
А дощ не припиняється й на мить.
Лишився тиждень до Нового року,
Ялинки вже повсюди продають…
А рік іде тихесенько, по кроку.
Краплини дощику у шибку б’ють,
Неначе осінь знову повертає,
Можливо щось забула доробить.
І від дощу водойма набрякає,
А річка вийти з берегів спішить.
Та осінь й справді в нас була сухою,
То хоч тепер усе заполонить
Дощем холодним, все заллє водою,
Тоді й на відпочинок поспішить.
Ну, а зима своє іще застане,
Скувати встигне річку і ставок.
Сховає в хмарах сонечко багряне,
Розкидає білесенький сніжок.
Усе ще буде: і сніги, й завії,
І холоди, морози, вітрюган
Та ніжний іній, як чарівні мрії,
Й казкова тиша, й сніжний ураган…
Та поки дощ стукоче у віконце
І вийти з дому просто не дає…
Давно уже не проглядало сонце.
Вже й сумніваюсь, чи воно ще є…

Відгуки

Social comments Cackle