Нарешті дощ почався надворі,
Надвечір небо все заволікло.
Блискає і погримує вгорі,
І трохи відступилося тепло.
І прохолодою повіяло в вікно,
Нарешті благодатний дощ іде.
Все за сценарієм, як в доброму кіно,
І дощ танок швидкий уже веде.
П’є воду спрагла матінка-земля,
Усе навколо ніби ожило.
Дощу радіють ріки і поля,
А без дощу погано всім було.
Тепер все добре. Спека відійшла.
А дощик тихо й мирно в шибку б’є.
Достатньо і вологи, і тепла.
То ж заспокоїлося серденько моє.
Я дощик слухаю, у спокої мовчу
І мрію, мрію. Вітер щось співа…
І засинаю вже під музику дощу,
А літня нічка землю напува.