А море кличе, радісно шепоче,
Мов хвильками торкається до ніг.
Душа летить, вона до моря хоче…
Та зупиняє на подвір’ї біг.
Бо тут цвітуть нарциси й маргаритки,
Фіалки і чарівна сон-трава.
Й кульбабка зажовтіла коло хвіртки,
І всюди-всюди музика жива.
Тут зяблики співають й горихвістки,
Стукоче дятел і кричать дрозди.
А чайки принесли здалеку звістки,
Мов море запросили і сюди…
Тут все, як казка, квітне і чарує,
Несе свій дивовижний аромат.
І кольорами різними дивує…
А море кличе… То ж віват! Віват!