Краса землі — це невимовна казка,
Де всі дива нараз переплелись.
На кожну загадку у світі — є підказка,
Лише уважно дуже придивись
І захопись всім серцем дивиною,
Що поруч тебе і в тобі бринить.
Насолодись щоденною красою,
Поглянь у небо, де ясна блакить,
На ліс густий, що вдалині синіє,
На рідне поле і на маків цвіт…
І в серденьку враз оживе надія,
Й відкриється для тебе дивосвіт.
Ти зрозумієш, що Земля — це казка,
А найрідніший серцю — рідний край.
Бо лиш у ньому є любов і ласка,
Пісень і слів чарівних дивограй…
В’юнкі стежинки в ньому найрідніші
І щедрий сад, і вишні білий цвіт,
І руки мами й тата найтепліші,
І всі дороги, що ведуть у світ.