Ось вийшло сонце й звеселіло,
Відразу всюди посвітліло,
Сніги виблискувати стали
Вітриська дути перестали.
Зимовий ранок… Ще зима,
Хоч вже і холоду нема
Такого, щоб усім тремтіти,
То можна й сонечку радіти!
Бо ж як зимі тій не крутись,
Вона закінчиться колись.
І от тоді прийде весна,
Весела, тепла, запашна!
А поки січень, потім лютий,
А він спитає чи обутий,
Бо і снігами ще завіє,
І мжичку іноді посіє.
Й мороз пришле, щоб пам’ятали,
І без шапок не вибігали…
Яка б зима та не була,
А дуже хочеться тепла
І сонця щирого, ясного,
Й повітря дуже запашного,
Коли цвітуть луги чарівні
І квіти там такі предивні…
Весна завжди несе надію,
Тому я про весну і мрію…