Дощу чекаю, все довкіл всихає.
Бо ж сонце гріє, ну, а дощ не йде.
А поливати — просто сил немає.
Є хмари в небі, ну, а дощик де?
Ну, а синоптики у нас непевні,
То кажуть — буде, то відмінять все.
Турботливі усі, й такі душевні…
А вітер хмари знов кудись несе
Від нас далеко, ген за виднокраї,
Як їх заставити, щоб пролились?
Летять кудись, а тут усе всихає.
І хоч проси, а хочеш, то молись…
А дощ не йде. Колись не так бувало.
Дощі у червні проливні були.
Лило щодня, лило і не вгавало,
А хмари все нові й нові пливли…
Та от тепер змінилось щось в природі,
Півонії засохли від жари.
Ну, що ж таке? Випробувань нам годі!
Хоч поливачку знов до рук бери…
Бо дощ не йде…