Люблю як білоруси розмовляють,
У мові тій ліси, озера і поля,
А в синім небі журавлі літають,
Зелена, запашна у них земля.
Я їхню мову добре розумію,
Бо в ній любов і мир, і казка є.
Та хоч я розмовляти і не вмію,
Та все доступне, миле, як своє.
У мові тій живе душа народу,
І щось таке чарівне і земне.
Бо чуєш в ній красу й духовну вроду…
Оце і зачаровує мене.