В святах зимових радості багато,
Вони приносять віру і тепло.
Свята приходять легко і крилато,
Ну, а без них цікаво б не було,
В них стільки щастя й світлої любові,
Що радують нам душі і серця.
Свята приходять в чарівній обнові,
Й захоплюють нас щиро й до кінця.
Ми починаєм вірити у казку,
В дитинство повертаємось своє.
І відчуваємо матусі ніжну ласку,
Й душа нараз світлішою стає.
А понад світом музика лунає
В усіх країнах, в кожного своя.
Й душа моя у Всесвіті літає,
Мені так легко, бо щаслива я…
Я згадую татусеву ялинку,
Що аж до стелі завжди в нас була.
Мені припасти хоч би на хвилинку
До свого тата, до його тепла
І повернутись в найсвітліші роки,
В чарівну казку, де любов жила…
Але з роками затихають кроки
На стежці, що у казку нас вела…