Надія Красоткіна

Весна буяє

Як вийду в двір, а там весна буяє!
І стільки щастя, світла і краси.
В фаті біленькій вишня зацвітає,
А всюди линуть ніжні голоси.
Пташки співають весело, привітно,
А пахощі, а фарби-кольори…
Усе вирує, все росте і квітне
І неба синь чарівного згори
Нас кличе вдаль безмежну політати
Така ж краса в цю пору на землі.
Що і в словах всього не передати —
Метелики над квітами й джмелі…
І я на світ захоплено дивлюся,
Радію зачарованій красі.
Від щастя часом плачу і сміюся,
І бачу Всесвіт у ясній росі.
Милуюсь світом, він як рай чи казка,
Тут дивовижне все і чарівне.
У цьому світі є добро і ласка,
Він заворожує, захоплює мене.
І я дивуюся життю, що є повсюди —
Великі дуже форми і малі…
Між цим усім і ми, розумні люди…
Ще б зберегти нам мир на цій Землі.
А мир від нас залежить в світі цьому,
А прикладів мільйон я приведу…
Ми у розрухах винні… Та й в усьому,
Бо ми несемо війни і біду.

Відгуки

Social comments Cackle