Весна вже травень почала:
Співає, квітне, пахне, грає…
І так багато скрізь тепла,
І радість всюди визирає.
Над квіткою гуде бджола,
Метелик крильцями тріпоче.
Природа зразу ожила,
Й нести красу у Всесвіт хоче.
Бо де ж ще є така краса,
Чарівність і справдешнє диво!
Бездонні сині небеса,
В них вітер шелестить пестливо…
Бо де ще є такі дива
Й такі пісні дзвінкі пташині?
Туман ріку оповива,
Повсюди трелі солов’їні…
Весна у літо перейде,
Бо їй лишилось небагато.
А красне літечко прийде
І в нас на серці буде свято.