Вже вечоріє, ніч прийде до хати,
А чорне небо висіє зірки.
Уся природа буде спочивати,
Крутитись перестануть вітряки,
Бо вітер теж піде в дупло поспати,
Затихне все, лиш мрія оживе
І буде кликати, у небо зазивати…
Й душа услід за нею попливе
У чорне небо, де зірки і тиша.
Полине ввись, де казка чарівна…
Затихло все, а землю сон колише.
Чудова мрія світла і ясна
Йде до людей у їхні сни предивні,
Надію, віру, силу надає…
Дарує нічка людям сни чарівні
І дивні мрії, що у неї є.