Надія Красоткіна

Вже на світанку ми вдалеч полинемо

Шлях нам чумацький зірками всміхається
Кличе до мрії у зоряну путь.
Вітер на гіллі безпечно гойдається,
Зоряні мрії за обрієм ждуть.

Ми під густими і тихими кленами
Йдемо стрічати світанок в росі,
Будемо жити ми в темпі шаленому,
Розлетимося вже скоро усі.

Ну, але поки ще мріями линемо
В казку чарівну, що кожного жде.
Вже на світанку ми вдалеч полинемо,
Кожен до цілі своєї піде.

Скільки романтики, щастя мрійливого
Цвітом чарівним у думах цвіте.
Треба лиш першого кроку сміливого
Й благословіння на щастя святе.

Зорі нам тихо з небес усміхаються,
Щиро до щастя освітлюють путь.
Учні назавжди з дитинством прощаються
І на дороги життєві підуть.

Клени листочками тихо шепочуться,
Зичать удачу і радість для всіх.
Нам же летіти до зірочок хочеться,
Й лине до неба наш радісний сміх.

Відгуки

Social comments Cackle