Надія Красоткіна

Ви бачили, діти

Для відкриття залу природи

Ви бачили, діти, джерельце маленьке,
Яке з-під землі вибиває?
Вода в нім холодна і дуже чистенька,
Вона всіх-усіх напуває.

І пташечка з того джерельця нап’ється,
Людина тут спрагу вгамує.
З джерельця малого струмочок почнеться,
Що ген, аж до моря мандрує.

І він по дорозі напоїть травичку,
Дерева: берізки й тополі.
І звіра, і птицю, орла і лисичку.
І досить води всім, доволі.

Ви бачите, діти, який світ багатий,
Все в мудрій гармонії в ньому.
То ж знайте, нічого не можна ламати
І нищити в світі живому.

Жучок, що до сонечка дуже подібний,
Метелик, павук чи горобчик.
На нашій землі дуже-дуже потрібний.
Хай знає це дівчинка й хлопчик.

Хай знає про це в школі кожна дитина,
Що Землю потрібно любити.
Усе в цьому світі: рослина, тварина
Родилось, щоб радісно жити.

Щоб сонечка схід вранці-рано стрічати,
Розквітнути щедро й прекрасно.
Щоб пісню чудову для щастя співати,
І жити відкрито і ясно.

Хай в вашому серці любов не згасає
До світу, що зветься Землею.
Нехай кожен з вас цю природу вивчає
Й навіки подружиться з нею.

Щоб в нашім краю були чисті джерельця,
Прекрасні озера і ріки
Любити цю землю від чистого серця
Ви всі покляніться навіки.

Про рідну природу щоб більше ви знали
І край свій ще більше любили
Для вас тут художники попрацювали,
Цей зал нам сьогодні відкрили.

Усі в цьому залі трудились чимало,
Багато всього тут зробили.
Щоб в серці у вас доброта не згасала,
Щоб ви нашу землю любили.

Щоб вабила вас ніжна гілка вербова,
І дивом здавалися квіти,
Щоб завжди була в вас душа пелюсткова,
І добрі були всі ви, діти!

Вирощуйте квіти, дерева саджайте,
Земля хай розквітне садами.
Джерела в краю своїм порозчищайте,
До них припадайте устами.

Хай силу дадуть вам, і радість, й наснагу.
І зможуть добром напоїти.
Лише в доброті ви вгамуєте спрагу,
Бо як же без неї прожити.

Відгуки

Social comments Cackle