Дітей непросто у житті ростити,
Непередбачуваний світ летить…
Батькам дітей навчити треба вміти
В нім праведно й не віртуально жить.

І бути чесним, жити справедливо,
Нести в душі чарівність, сонця цвіт,
Великої любові світле диво,
І світлим та натхненним йти у світ.

Це нелегке завдання, зрозуміло,
Але — це діти, ви для них батьки.
Дітей виховувати треба вміло
І вийде все, старанням завдяки.

Як сонце в їхні душі закладете
І доброту, та радісний політ.
Тоді своїх дітей не підведете,
Вони достойними підуть у світ.

Вам соромно за них тоді не буде,
Бо діти з честю всі шляхи пройдуть.
Їх будуть цінувати добрі люди,
Вони вам першим руку подадуть.

Бо виховання йде від мами й тата,
Й тих цінностей, що в душі закладуть.
Любові ж не буває забагато —
Вони з цим багажем в життя підуть.

І будуть випромінювати світло,
Тепло, любов, турботу, доброту…
Щоб все життя навколо них розквітло,
То ж пам’ятайте істину просту

І прикладом для донечки і сина
Ви будьте завжди в щасті і біді.
До всіх батьків вимога ця єдина,
І поки ще пташата у гнізді,

Любіть їх щиро, ніжно і натхненно,
Даруйте добрість, всю красу Землі.
Бо діти — диво, світле, сокровенне,
Вони ще ваші, поки ще малі…

А підростуть — у них свої стежини,
Свої ідеї, мрії і путі.
Але батьки для кожної людини
Найважливіші в їхньому житті.