Надія Красоткіна

Волинь моя

Активно я люблю відпочивати:
Пройтись стежками, де ще не була,
Люблю ходити, плавати, пірнати,
У гори, в ліс, у поле я б ішла.
Бо скрізь цікаво, хочеться пізнати
Усе навколо, що в природі є.
Дивин усіх не перерахувати
І кожна щось для нас несе своє.
А кажуть море — це найбільше диво…
Не знаю, може… Та для мене — ні.
Бо на Волині — дуже вже красиво,
Тут рідне все і дороге мені.
Озера в нас найкращі в цілім світі,
Річки неквапно тут пливуть усі.
Ліси дощами щедро перемиті,
А на світанку — трави у росі…
А квітів стільки, що й не розказати!
В повітрі аромат від них пливе.
А небо синє — хочеться літати,
В куточку кожнім казочка живе…
Заходиш в ліс, а там повітря — диво!
У поле йдеш, а там усе в цвіту.
Краса, що й передати неможливо
І жайворон співає на льоту.
Чудові просто є у нас місцини,
Не поскупилася природа на красу.
Усе тут є, що треба для людини.
Й до свого краю я любов несу
В своєму серці. І душа співає
Від того, що живу у цім краю.
А хто цього не бачив, той не знає,
Що на Волині нашій, як в раю.

Відгуки
Коментарі Cackle