Надія Красоткіна

Все життя — одна коротка мить

Листопад прийшов — усе сивіє,
Небо в сірих хмарах і дощить…
У гіллі холодний вітер віє,
А краса заснула і мовчить.
Лише в пізніх хризантемах грає
Іскрами живими раз у раз.
Квітка кожна ще тепла благає,
Але де там… Є на все свій час.
Вже недовго їм палахкотіти,
Вітер й листя всюди обірвав.
Пошмагав і покрутив всі квіти,
Й ще чорнішу хмару підігнав…
Листопад… І дні вже коротенькі,
Лише заясніло й знову ніч.
І від холоду усі біжать хутенько
В теплу хату, де зігріє піч…
Де є затишок і радість всюди,
А тепло іде до всіх сердець.
Де є добрі, щирі й світлі люди,
Пахне ніжно м’ята і чебрець…
Листопад прийшов. Так час минає…
Все на мить приходить і біжить,
У своїх обіймах нас кружляє…
Все життя — одна коротка мить.

Відгуки

Коментарі Cackle