Все неповторне в нашому житті:
І кожен день і кожна мить прожита,
Всі пройдені стежинки і путі,
І зустрічі, і та душа відкрита,
Що зустрічалась і летіла ввись,
Та за собою кликала у небо.
Усе пройшло, все відбулось колись,
І не повториться… А, може і не треба?
Нехай минає, час новий летить.
В душі лишилось те, що не забути.
Ми маємо велике щастя жить,
І цінність цю повинні всі збагнути.
А те, що відбулося — вже нема,
І в думах повертатися не треба.
І жалкувати теж, бо все дарма.
Душі летіти час у синє небо
І мріяти, і жити кожен день,
Щораз нові дороги торувати.
Красі радіти, і співать пісень…
Все неповторне — треба пам’ятати.
Тому і жити треба так як слід,
В душі нести промінчик сонця щиро,
Щоб не було у світі горя й бід,
А більше щастя, радості і миру.