Всі люди дуже різні й неповторні
І доля власна в кожного, своя.
Одні швидкі і говіркі, проворні…
Але людьми захоплююся я.
Бо є розважливі, не дуже балакучі,
Скупі на слово, щедрі на діла.
Є жартівливі, в них слова летючі,
Від них багато світла, і тепла.
Є люди мудрі, в них слова пророчі.
А ще веселі балагури є.
А є ще інші, до інтриг охочі,
Ну, словом, в світі кожному своє.
Сумні ще є, а деколи похмурі,
І бачать тільки темні кольори…
Живуть чомусь у смутку і зажурі,
І не радіють райдузі згори…
А є важкі, слова в них, як каміння,
Здається й порятунку вже нема…
А є такі, неначе провидіння,
Від їхніх слів струмить любов сама.
Такі всі різні… А тому цікаві,
В суспільство вносить кожен щось своє.
Хороші, добрі, хитрі і лукаві,
Сумні, веселі — різні люди є.
І кожен світ по-своєму сприймає,
Бо у людей природа вже така.
І двох однакових у світі не буває.
А доля, мабуть, в кожного важка…