Надія Красоткіна

Всі люди хочуть втрапити у рай

Всі люди хочуть втрапити у рай,
Де безтурботність світла щохвилини,
Пташині співи і квітучий гай —
Суцільна радість й щастя для людини.
Нема проблем, усе, що хочеш є,
Не треба і трудитися до ночі.
Що захотів — воно уже твоє,
Тому всі в рай потрапити охочі.
Та пропуск в рай отримають не всі,
Лиш вибрані, що вміли гарно жити.
Там будуть завжди в щасті і красі
І між собою тихо говорити…
А я от думаю, чи є хтось на землі,
Що не порушив істину святині…
Там, мабуть, лише діточки малі
Живуть самі од віку і донині…
Тому в той рай іти я не спішу,
Там не цікаво, то чого спішити?
Можливо я когось і насмішу,
Та на землі в раю я хочу жити.
Бо тільки на землі є справжній рай:
Краса казкова, і вода, і квіти,
Пташині співи і квітучий гай,
І можна в мріях в небеса летіти.
То ж той куточок, де живеш, твій край,
Місцина гарна, озеро казкове —
І є чарівний, дивовижний рай,
Бо тут твоє дитинство світанкове
І пісня мами, лагідні слова,
Найперший поцілунок і кохання.
Народна пісня трепетна, жива,
І захід сонця, радісне світання…
То ж справжній рай — це там, де живемо,
Не міф, не казка, а роса і квіти,
Вода джерельна, що її п’ємо…
Лиш берегти все треба і любити.
Творити щастя, затишок, красу,
Сади садити і дітей ростити.
Іти стежками і збивать росу,
У мирі й щасті в цьому світі жити.
Створити рай на матінці-землі,
Не нищити природу, не смітити.
Учитися, а не брести в імлі
По доброті у цьому світі жити.

Відгуки

Social comments Cackle