Який цікавий світ безмежний!
Які дива у ньому є!
Десь звір ступає обережно,
Промінчик сонця воду п’є…
Метелики летять на квіти,
Співає пташечка в гіллі.
Сміються скрізь щасливі діти,
Шпачок гуляє по ріллі.
Струмок дзюркоче вередливо,
А з-під верби джерельце б’є.
Травичка лащиться пестливо.
А стільки щастя в цьому є!
І хочеться цей світ пізнати,
Нові зробити відкриття.
І ми вчимось спостерігати —
У нас насичене життя.
Бо все в житті пізнати треба:
Чом рясно так цвітуть поля?
Чому хмарки зайшли на небо?
Як утворилася Земля?
Чому буває дощ і злива?
Як в небі райдуга встає?
Чому вода для всіх важлива?
Чого любов у світі є?
Ми хочемо усе це знати,
Бо світ — це казка, дивина!
Тому вчимось спостерігати,
Бо в нас Земля така одна.