Життя не ідеальне та мінливе,
То радість в ньому є, а то печаль…
Воно буває деколи зрадливе
І б’є копитом боляче, на жаль…
Але життя буває й дивовижне,
Це як поглянути у даний час.
Буває світле, радісне і ніжне,
То казкою обернеться для нас.
Воно буває часом кольорове
І чорно-біле, і вітри в нім дмуть…
Буває гарне, просто пречудове,
А іноді тривоги й біди ждуть.
Тому в усьому, що іде до тебе,
Відкинь погане, наче ту мігрень…
За хмарами є завше синє небо,
За ніччю темною приходить день.
Бджола в квітках завжди нектар збирає,
А муху інші запахи зовуть…
В когось в душі ясний вогонь палає,
А інших в бездну всі шляхи ведуть.
То ж треба вчитись бачити прекрасне,
Тоді душа розквітне, наче цвіт.
І зрозуміле стане все і ясне…
І ти злетиш пташиною у світ.
І стане жити легко і чудово,
Тому в житті — найкраще вибирай!
Щоб щастя усміхнулось світанково.
То ж негатив від себе відганяй!
Живи і насолоджуйся щоднини,
Бо світ прекрасний, лише придивись!
Життя лиш раз дається для людини,
В нім бачити хороше научись.