Визирнуло сонечко — стало веселіше,
Горобці розсілися на гілках зручніше
І розцвірінчалися весело і дзвінко,
Та нараз знялися дружно в небо стрімко.
І чого б це, думаю, раптом полетіли?
А у небі хмари дуже посивіли
Й почали із півночі хутко насувати,
Сонце захотіли в небі перейняти.
Горобці побачили і з гілок злетіли,
У гніздечка затишні всі і полетіли.
А у небі хмари ці дуже розповзлися,
Через трохи дощиком рясно пролилися…