Боже наш милосердний, ми всі твої діти,
Дуже різні, та жити ми хочемо всі…
На Землі нашій гарній і рідній — радіти
І купатись у сонячній чистій росі…
І літати у мріях ми хочемо в небо,
Та співати чарівні і милі пісні,
Тільки знаєш, нам миру усім дуже треба,
І щоб помисли в нас стали чисті, й ясні.
Бо Земля вже втомилась від війн і скорботи,
Їй би квіти ростити і хліб для життя,
А людей залучити усіх до роботи,
Щоб чарівний, прекрасним було майбуття.
Боже наш милосердний, дай мудрість народу,
Щоб навчилися жити усі без війни.
Щоб навчились творити, любити природу,
Бо тепер ми шкідливіші від сарани.
Щоб Земля від турботи людської раділа,
І цвіла, і росла від людського тепла.
І від щастя людського і радості мліла,
І у Всесвіті цілім найкраща була.
Боже наш милосердний, так хочеться миру,
Щоб прокинутись вранці під спів солов’я,
Щоб відчути любов, доброту щиру-щиру,
Дай миру! О, Боже! Прошу тебе я!