Дві тисячі сімнадцятий відходить…
Ще кілька днів і відійде, на жаль.
Та він усе небажане відводить,
За ним піде і туга, і печаль,
Що іноді над нами нависала,
А прийде радість, прийде рік Новий.
Аби ж війна на сході перестала
Й додому повернувсь солдат живий.
Та скільки буде ця війна тривати,
Нам невідомо. Це комусь з руки…
А хтось упав, щоб вік уже лежати,
І голови схилили земляки…
Таким був рік. Всього було багато:
І радості, і сліз, і метушні…
Та наближається казкове свято
І хочемо, щоб дні були ясні,
Щоб рік Новий приніс нам мирне небо,
Здоров’я, щастя, радість в кожен дім.
Щоб і у нас було усе, як треба,
Хліб запашний і дім, і мир у нім.