Щось незвична теплінь у цю пору зими,
Ні сніжку, ні метелиць немає.
Ковзанами й санками не тішились ми,
Тепло так дуже рідко буває...
Навіть квіти на грядках рости почали
І травичка довкіл зеленіє.
Маргаритки в траві дружно всі зацвіли,
Сонце світить і небо синіє.
Де поділась зима? Зачаїлась чого?
Їй іще не пора відступати…
Та вона ще прийде, не пропустить свого,
Буде в Березні час доганяти…
Захурделить, снігами тоді замете,
Заморозить, вітрами завиє…
Та під снігом підсніжник однак зацвіте,
Сонце землю теплом обігріє…