Весняний ранок, сонце піднялося
І освітило радістю поля.
Привітно так, чи, може, то здалося…
Та ні, та ні… Цвіте таки земля.
Де сніг зійшов, там квіти зайнялися,
Підсніжники і крокуси малі.
Ось і птахи у небо піднялися,
Водою вкрилось все на цій землі,
Її багато розлилось повсюди,
Неначе море, хвильками бринить.
Радіють цій красі найпершій люди,
Бо це весна — найкраща в світі мить.