День вересневий сонечком сміється,
Повсюди світло: в лісі, у саду.
Все в золото одягненим здається
І я по цьому золоту іду.
Така краса, така теплінь повсюди,
А синь яку дарують небеса!
І зупиняються помилуватись люди,
Щоб серденько наповнила краса.
Чудовий день! І аж душа співає,
Так ніжно розливається тепло.
Така от радість восени буває,
Давно краси такої не було.
Повсюди квіти, ніжні аромати,
Відпочивають в спокої поля.
Цей світ не можна просто не кохати,
Така красива й чарівна земля!