День втихомирився і ніч іде,
Дощить, як часто восени буває.
У небі навіть зірочки ніде,
Легенький дощик тихо накрапає…
Все засинає, бо пора прийшла,
І морить сон, то ж треба спочивати.
То ж нічка колискову повела,
Маленьких діток буде колихати.
Всім треба спати, відпочити час,
А сон прилине, наче дивна казка.
І понесе кудись далеко нас,
Де все незвичне, де любов і ласка…
А дощ дрібненький в листі шелестить,
Вітрець затих, у гіллі спочиває…
Повсюди спокій, надзвичайна мить…
І сон у темні вікна запливає…