День сміху — перше квітня, а не смішно,
І на обличчях усмішок нема.
А вітер виє надворі невтішно,
Неначе повернулася зима.
Погода потішається над нами
Сміється, витинає щось таке…
То ллє дощем, то кидає снігами —
Завдання в неї просто нелегке.
Вона взялась сьогодні всіх лякати,
Негоду шле і сніг, лихі дощі.
Он почала гілки сухі ламати.
То пронеслася буря, ревучи…
Враз все затихло, виглянуло сонце,
Та знову чорна хмара наповзла.
Жбурнула градом у моє віконце,
Побила квіти, мабуть що зі зла…
Все раптом втихло, небо посвітліло.
То знову дощ линув, як із відра.
В повітрі білим снігом закрутило.
Мабуть додому людям вже пора.
День сміху так пройшов… Ну, що ж, буває.
Погода посміялася і все.
Скінчився день і нічка наступає,
А час усіх в день завтрашній несе…