Ах, літо, літо! Дивовижне літо!
Усе промінням сонечка зігріте.
Повсюди надзвичайні чудеса
І радує усіх його краса.
І тепло так, і затишно, й красиво,
Бо ж літо наше — це казкове диво!
А небо гарне, чисте, голубе,
Немає ні хмариночки ніде.
От сонце піднялося, припікає,
Лиш тінь від дерева у спеку захищає.
Бо ж розімліло від жари усе,
Ще прохолоду вітер принесе.
Що між гілками вже собі гарцює
І щось співає чи то вередує.
А спека наростає — вже жара!
Усім у тінь ховатися пора!