Дитину треба не лише родити
І накормити, щоб вона росла.
Її потрібно віддано любити,
Щоб радість всім дитина принесла.
Не тільки мамі, татові, а й світу,
Й сама собі. Щоб з розумом жила.
Потрібно дати дітям і освіту,
І виховання, доброти й тепла
Безмежну кількість, ласки і терпіння,
Подарувати цілий світ добра.
Подбати треба і про розуміння…
Лише про лінь забути всім пора.
Бо виховання — це важка робота,
Яка не припиняється й на мить.
І не важливо: чи якась скорбота,
Чи зовсім неохота й щось болить.
Тут головне постійно поруч бути
З підтримкою, розрадою завжди…
Про ніжне слово варто не забути,
Щоб потім враз не трапилось біди.
Бо дітям треба не батьків опіка,
А розуміння їхнє й доброта.
Не кара і не бійка, й лють безлика,
А добре слово і любов проста.
Бо виховати важче, як навчити
Читати, рахувати чи плести.
Без виховання в світі важко жити,
Мабуть, як і Дніпро переплисти,
А може й важче. Це життя дитини,
Майбутня доля, успіх або ні.
Тому важливо відчуття родини
І думи чисті, й помисли ясні.