Мене малою матінка навчала,
Щоб мудрою і доброю росла.
У серденько мале любов вкладала,
І захищала від образ і зла.
Й прислів’ями частенько говорила —
У них же мудрість людства вікова!
Щоб у житті я мала мужні крила,
Добро творила, поки я жива.
Бо добре слово, як вода у спеку,
А добра справа — оживить усе,
Близькою зробить мрію ще далеку,
У темну нічку світло принесе.
Потрібно у житті добро творити,
Усі повинні жити в доброті.
І один одного у світі цім любити,
Й завжди світити сонечком в путі.
Тоді й самому легко стане жити,
Добро прийде сторицею в свій час.
Чим більше будем ми добра робити,
Тим більше і прийде добра до нас.