Надія Красоткіна

Дощова осінь

Про осінь дощову я вже писала,
Подумала, що задобрю словами.
Та осінь на слова ті не зважала,
А поливала рясно все дощами.
І день, і ніч дощі ідуть та йдуть,
То ж айстри низько голови схилили
І від дощу голів не підведуть,
Бо так намокли, що не мають сили.
В річках уже прибавилось води,
Стежки розкисли і ставки повніші.
І не навідується сонечко сюди,
А дні стають коротші і сумніші.
Похмура осінь, сіра, дощова,
А хочеться, щоб сонечко світило.
Бо ще ж зелена ж і м’яка трава,
Та й листя поки що не облетіло…
Ще буде тепло. Сирість ця пройде
І засиніє небо волошково.
А листячко танок свій поведе
У парі з вітром радісно й чудово.

Відгуки

Social comments Cackle