Дрібненький сіється сніжок,
А вітерець добрячий віє.
У лісі стільки є казок,
Як починається завія…
Бо десь замети нанесло,
Ялинки щиро снігом вкрило.
Вікно сторожки зацвіло,
Щось вдалині заголосило…
Це, мабуть, вітер на путі
Зустрів якусь пересторогу.
Чи хтось блукає в самоті,
Не може вийти на дорогу.
А, може, справжній чародій
Якісь пригоди замовляє,
А десь морозець-холодій
По кризі річковій ступає…
Покрились снігом береги,
Не видно неба, все біліє,
Мете завія навкруги,
Зима казки чарівні сіє…