Надія Красоткіна

Живемо поспіхом

Рік пролетів, неначе мить одна…
Ще місяць й до фіналу добіжить.
Спливає думка то весела, то сумна:
Життя людське — це теж всього лиш мить…
Воно так само теж кудись біжить,
Ми поспішаєм жити день за днем.
І кожен з нас кудись завжди спішить.
Час губимо, що не знайдеш з вогнем.
Живемо поспіхом, кудись всі летимо,
Когось не долюбив і не вберіг.
Часу не маємо, бо завжди спішимо.
І сходимо у небуття з доріг,
Які ще до кінця і не пройшли,
Могли б ще ряст топтати залюбки…
Але всі якось поспіхом жили,
А час не вернеться… Не вернеться, таки…

Відгуки
Коментарі Cackle