Виходь між люди, вдома не сиди,
Розважся, трішки, вийди на природу.
У парк осінній прогулятись йди,
І, зрештою, серденьку дай свободу.
Звільни його від дум і від нудьги,
Поглянь, як гарно листячко шепоче.
У пишних вербах річки береги
І кожна з них, немов сказати хоче,
Що в білий світ без туги треба йти,
Закохуватись, в небеса летіти.
І завжди в серці радість берегти.
І просто жити та життя любити!