Життя складне, та що його робити?
Раз є воно — вклонімось небесам.
Стараймося змістовно вік прожити
І усміхатися наперекір думкам,
Які затягують не раз, як чорні діри,
Збиваючи з доріг, з прямих шляхів.
Побільше б у серця любові й віри
І менше дослухатися до слів,
Які навколо роєм пролітають
І глушать думку радісну й просту,
Які спустошують, а іноді вбивають...
І забирають з серця доброту...
Дослухайтесь до струн свого сердечка,
Життя наповніть сонцем золотим.
І щастя — поруч, зовсім недалечко,
Воно зігріє промінцем ясним.
І враз наповниться, і усміхнеться
Заграє щиро в ніжних кольорах.
Життя чудове, то лише здається,
Що всюди холод, недовіра й жах.
Життя не мед, та треба вчитись жити,
Перебороти труднощі складні.
Добро творити, в небеса летіти,
З добром, з любов’ю жити день при дні.