Життя чудове. Варто в світі жити.
Воно цікаве, кожен день нове.
Тож треба завжди світові радіти,
Що людське серце вдаль ясну зове
І манить, кличе, в мрію закликає,
Підказує ідеї чарівні.
Увись підносить, помилки прощає,
І знаки подає не раз у сні.
А ми не знаємо, не хочем розуміти
Того, що нам підказує життя.
У цьому світі не навчились жити
Й не мудрими йдемо у майбуття.
Тому так складно в цьому світі жити,
І нас, байдужих, вільно час несе.
Не вміємо й не хочем розуміти,
А варто вчитись бачити усе
І розуміти, що дає природа,
Й ту міць і силу, що несе Земля.
Людей гординя нищить, дуже шкода,
Тому вони, немов оте маля,
Що не навчилось мову розуміти
Й того не знає, що вогонь пече.
Людина й справді не навчилась жити,
Тому їй холодно, то дуже гаряче…