Життя на казку схоже чи ж не диво?
Ми всі говоримо і сміємось,
Навколо нас так радісно й красиво
Й чогось нового в світі ми вчимось…
І відкриваємо щодня нові дороги,
Нові стежки до мрії нас ведуть.
Ми прагнемо усі до перемоги
Й пригоди нас за поворотом ждуть.
Буває нам і весело, й тривожно,
То радість б’є ключем, а то печаль.
Ми часом робимо не те, що можна,
І йдемо не туди чомусь, на жаль.
Ну, як у казці… Та життя — не казка,
Реалії, страшніші, ніж в казках.
В житті втрачає сенс усяка маска,
І коли страшно, то вже справжній страх.
І знаків вказівних в житті немає,
Що при дорогах у казках всі в ряд…
Біда на добрих й злих — не розкладає,
А якщо косить, то усіх підряд.
Та все одно життя для всіх цікаве,
Сюжет, бува, закрутить, як в казках…
І вийти з ситуації потрібно жваво,
І вибирати свій потрібно шлях…