Надія Красоткіна

А—Я

Завжди дивуюся природою

Завжди дивуюся природою — це диво.
Усе в ній є: багатство й простота.
У різну пору трепетно й красиво,
Відтінків колорит і широта.
Зимою, хоч холодна — дивовижна,
Коли сніжок білесенький летить.
Уся казкова, світла, білосніжна
Земля, мов зачарована, лежить...
А тиша взимку просто чародійна,
Бо заворожує і зцілює серця.
Тоді природа-матінка спокійна,
Лиш жебонить вода із джерельця.
Пливе тихенько річка під льодами,
Нечутно линуть хмари в вишині.
Ялини неба дістають верхами
І велетнів нагадують мені.
А навесні усе заметушиться,
Льоди й сніги водою побіжать,
І прилетять пташки води напиться,
Квітки почнуть скоренько зацвітать.
І ритм життя відразу іншим стане,
Та звуками наповниться земля.
Природа фарби всі свої дістане
І розмалює радісно поля...
Та це ще буде. Але поки сніжно...
Зима іще свого не відбула.
Вона красиво, просто дивовижно
На землю білим килимом лягла.

Подякувати

Картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Відгуки
Коментарі Cackle