Надія Красоткіна

Задумались пташки

На небо знов хмарки понабігали
І, мабуть, дощ почнеться все таки.
Пташки задумались і замовчали.
Від спеки опустилися листки,
Зів’яли без вологи і змарніли,
А звуки стихли, всюди тишина.
На південь птахи ще не відлетіли,
Але затихли й дума в них одна.
Вже час близький, їм скоро вирушати
Через моря і гори, та ліси.
Їм доведеться шлях важкий долати…
Тому й не линуть їхні голоси.
Вони тамують у серцях тривогу,
А думи в них і радісні, й сумні.
Потрібні сили на важку дорогу
І сонячні, ясні, безхмарні дні.
Їх діти вперше будуть шлях долати,
Й покинуть вже насиджені місця…
Гніздечко рідне важко покидати,
Й тому у них стискаються серця.
Затихли свисти, трелі, перегуки.
Пісні пташині не звучать ніде.
Минає літо, прийде час розлуки,
На них усіх важка дорога жде.

Подякувати автору

Картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Відгуки
Коментарі Cackle