Яка ж у небі синява бездонна,
Який чарівний, золотий наш край!
О, Матір Божа! О, свята Мадонна!
Нам щастя й миру на землі цій дай!
Ну, скільки ж горя й лиха нам терпіти?
То вибух атому, то проклята війна…
Ну, дай нам в мирі й злагоді пожити,
Дозволь нам щастя випити до дна.
Ми ж українці, люди роботящі,
Гостинні й добрі до усіх завжди.
Співочі, жартівливі, не пропащі,
А в наших долях стільки є біди…
То ж нам би засівати хліб, радіти,
Летіти до зірок, співать пісні…
А в нас на фронті гинуть рідні діти,
Ми в горі і в тривозі ночі й дні.
А нам би таємниці відкривати,
Нам діток піднімати б на крило.
Безмежний світ чарівний пізнавати,
Щоб на Землі добро довкіл цвіло.
Ми в мирі хочемо і у красі пожити,
Дітьми пишатися, у радості цвісти,
Любити щиро й до зірок летіти,
О, Матір Божа, за гріхи прости.
І дай нам ласки, благодаті, миру…
Та ворогів проклятих відведи.
Ми просимо тебе всі дуже щиро,
На Україну ти з небес зійди.
І захисти від клятої Росії,
Від ворогів, що нищать все і рвуть,
Повзуть по Україні, наче змії,
І жити нам спокійно не дають.
О, Матір Божа! О, свята Мадонно!