Надія Красоткіна

Згасає день

Останній промінь сонця засвітився
У білих вишнях і згасає день.
Весняний день проходить, натомився…
Та не скінчився хор дзвінких пісень,
Що линуть з парку і не затихають,
Бо тільки надвечір’я підійшло.
І люди, та пташки усе співають,
Бо розлилось у серденьку тепло
І щира ніжність. Бо ж краса безмежна
Тривожить душу, сили надає.
І лине пісня світла і бентежна,
І стільки в ній краси й наснаги є…
Усе цвіте, то як же не співати!
А у повітрі пахощі пливуть…
І от пора вже вечір зустрічати,
І люди на красу дивитись йдуть.
Бо кожен день новий — це просто казка,
Все неповторне, радісне, живе.
Від сонця йде тепло і ніжна ласка,
А сонечко на захід вже пливе,
Лягає спати…

Відгуки

Коментарі Cackle