Надія Красоткіна

Земля одна

Земля дарує нам любов і квіти.
Щоб розбудити в серці почуття.
Щоб люди научилися любити
І наче казка стало їх життя.
Земля цвіте любов’ю і квітками,
Красу дарує, світло і тепло.
В гармонії прожити хоче з нами,
Щоб людям добре на Землі було.
А люди не навчилися любити
Того, що пропонує нам Земля.
А прагнуть зруйнувати, погубити
Красу, ліси і ріки, і поля.
Воюють, нищать — ну, а час спливає…
Нема в людини доброго слівця.
Живого місця на Землі немає,
Й не дивно, що ідемо до кінця.
До того, звідки вороття не буде,
Лиш голод, холод, страх, а ще пітьма.
Навколо гляньте, озирніться, люди,
Землі такої більш ніде нема…
А за діла важкі й людина зникне
І в небі не звучатимуть пісні…
Верба на неживій землі поникне
Й почнуться чорні, зовсім інші дні…
Вже без людей, без пісні і любові,
Без квітів і ранкової роси…
А люди зрозуміти не готові
Що вже не буде радості й краси…

Відгуки

Коментарі Cackle